Наш співрозмовник, Андрій СЛЄЗЄНКО, випускник Київського національного університету технологій та дизайну, за фахом — інженер електромеханіки, із 1999 року активно займається українізацією програмного забезпечення, його тестуванням, провадить власні доробки до нього тощо.

— Андрію, скажи, будь ласка, як виникла ідея українізувати Інтернет? Що було поштовхом?
— Я вже навіть точно не пригадаю. Мабуть, не міг миритися з тією мовною ситуацію, яка була в Україні, коли я закінчував загальноосвітню школу, і пізніше — коли починав освоювати свій новий комп'ютер. Усе це "накопичувалося" в мені. І ось 1998 року я закінчив ПТУ № 1 з відзнакою, — і мені на мій 18 день народження подарували новий комп'ютер. Тоді й почав активну діяльність, просто вихлюпуючи всю накопичену в мені енергію!
— Якою мовою ти спілкувався на той час?
— Зважаючи на те, що я навчався в російськомовній школі, то, звісно, спілкувався переважно російською. Лише іноді доводилося розмовляти українською — на уроках української мови і літератури. Направду, то спілкування рідною українською видавалося чимось незвичним, якось навіть важко було уявити, як можна постійно спілкуватися нею. Та я дуже хотів оволодіти українською так, аби спілкування рідною, державною мовою не викликало жодного дискомфорту. Це, можливо, теж було одним із поштовхів до моїх українізаторських спроб в Інтернеті. У реальному житті було досить важко звикнути спілкуватися українською, всюди лише й чути російську. Багато хто зовсім не знав української, до того ж, майже кожен відчував незвичність до державної мови, нібито її не було зовсім. Отож план був таким: збільшити популярність української на основі підняття патріотичного духу українців! І для прикладу — розпочати з себе. Оскільки у реальному житті все було так важко, я вирішив, як-то кажуть, "нанести рішучий удар" для поширення і зміцнення української у нових сучасних технологіях. Так я почав активно пропагувати підтримку і розвиток усього українського засобами Інтернет. Усі листи в межах України надсилав лише державною або, в особливих випадках, російською, та з ненав'язливим проханням чи то побажанням українізуватися. Так розпочалася підтримка й українізація всього, що траплялося на моєму шляху. Я перекладав, тестував, надавав поради, допомагав, тобто робив усе можливе, аби Україна не відставала в розвитку інформаційних технологій.
— Чим можеш пишатися або що вже зробив цікавого?
— Із більш-менш повним переліком програм, які я українізував, або деякими проектами, робота над якими проходила не без моєї участі, можна ознайомитися на офіційній домівці — www.slezenko.com.
— Як можна оцінити стан функціонування української мови в Інтернеті?
— Незважаючи на щораз більшу популяризацію української, а також на збільшення кількості прихильників, небайдужих до розвитку українських технологій і програмного забезпечення зокрема, ситуація залишає бажати кращого. Приміром, ще багато програм не мають українського інтерфейсу, дуже мало софту, порівняно хоча б із російським ринком, виробленого саме українськими розробниками. Існують і проблеми з ліцензуванням програм...
— Чи доводилося тобі стикатися з якимись перепонами, займаючись українізацією? Які це перепони?
— Так, звісно, без перепон, як і в будь-якій іншій сфері, не буває. Та всі перепони можна подолати! Комусь це вдається, комусь — ні. Хтось не витримує психологічно, хтось змінює погляди, хтось зупиняється з матеріальних чи інших причин, а хтось наполегливо і завзято продовжує свій шлях. Перепонами може бути що завгодно — чи то поганий клімат із ліцензуванням програм в Україні (багато розробників просто відмовляються працювати на українському ринку), чи то власні переконання розробників. Також — відсутність належного досвіду, знань, всеохоплююча конкуренція тощо.
— Що особисто тобі дає це заняття?
— Звичайно, моральне задоволення. А позаяк займаюся цим професійно і вже досить тривалий час, то, звісно ж, намагаюся дещо підзаробити, якщо це можливо. Адже це заняття потребує не тільки часових, а й матеріальних витрат.
— Яка схема (послідовність) цього процесу?
— Схема досить проста. Подібно до того, як робітник (службовець) намагається влаштуватися на роботу, так і перекладач (бета-тестер, програміст) намагається знайти собі команду, з якою він хоче працювати. Разом із підвищенням досвіду й вагомості свого внеску в загальну скарбничку команди та вкладу в розвиток ПЗ (приміром, українських чи українізованих) загалом, зростатимуть зв'язки і власний авторитет. А значить, вас рекомендуватимуть друзі, знайомі, вашої допомоги потребуватимуть інші, і ваші послуги будуть завжди актуальні.
— Із ким співпрацюєш, чи виникли якісь цікаві знайомства?
— Співпрацюю з багатьма розробниками. Серед них: MetaProducts Corporation, EFSoftware, ElcomSoft Co.Ltd, SNK Software, Astatix Software, Gentee Inc., WnSoft Inc., ED Company, Siber Systems Inc., Indigo Rose Corporation, Loonies Software Group, ArtMoney Team і багато інших! Ще більше вільних розробників, це й Андрій Силаєв, і Михайло Ємельченков, і Дмитро Кузьмицький, і Олександр Пузєєв, і Дмитро Луценко, і Влад Чурсін, і Шалму Якубов, і Дмитро Грибов, і В'ячеслав Асташкевич, і Євген Троїцький, і Олексій Казанцев, і Володимир Іванов, і Giorgio Brausi, і Шалаєв Ростислав, і Володимир Рибант, і Анатолій Стрєлков, і Микола Попок, і Валеріан Кадишев, і багато інших. Вибачаюся, кого не назвав… Також працюю разом із "Сервером програм з українським інтерфейсом" і "Українським Сервером Програм", "Караоке.ru" (додаю українські й перекладені українською пісні) та багатьма іншими проектами. Кожен, хто бажає співпрацювати, завжди може зв'язатися за контактними адресами, розміщеними на моїй офіційній домівці. Звісно ж, надходить багато листів і від користувачів. Не завжди можу всім вчасно відповісти, але намагаюся не оминути увагою жодного листа! Щодо переносу знайомств із віртуалу в реал, то я особливо не переймався цією ідеєю, бо тепер від віртуалу до реалу — зовсім небагато! Лише потрібен привід. Усіх, із ким утворилася міцна "віртуальна дружба", можна вважати цікавими знайомствами. Ми надалі працюватимемо, аби не залишатися на місці, і постійно вдосконалюватимемося!

Вела розмову
Леся ТКАЧ